Консультпункт

_{Реєстраційна картка проекту}

_{Назва: «Стежинка до школи».}

_{Тема: «Створення консультпункту по роботі з батьками дітей 5 року життя, що не відвідують дошкільні навчальні заклади».}

_{Тип проекту: монопроект}

_{Змістовний напрямок: Організація методичної роботи з батьками.}

_{Автори проекту: : Біла Галина Василівна завідуюча ДНЗ;}

_{Луцко Наталія Володимирівна вихователь-методист}

_{Дошкільний навчальний заклад № 144}

_{вул. Б.Хмельницького 93, тел. 52-02-10}

_{Характеристика проекту:}

_{За метою проективної діяльності – інформаційний}
_{За змістом – практико-орієнтований}
_{За кінцевим результатом – практичний}
_{За кількістю учасників – колективний}
_{За тривалістю – довготривалий}
_{База реалізації проекту – Дошкільний навчальний заклад № 144}
_{Учасники проекту – вихователі ДНЗ, вихователь-методист ДНЗ, завідуюча ДНЗ, батьки.}
_{Термін реалізації – серпень 2013 – липень 2014 року}
_{Ресурси:}
- _{Людські – керівник проекту, творча група педагогів, батьки}
- _{Матеріально-технічні – зал для занять, оргтехніка, залучення позабюджетних коштів}
- _{Інформаційні – методична література, періодичні педагогічні видання, інтернетресурси.}

_{Анотація}

_{Дедалі частіше ми стикаємося з проблемами психолого-педагогічної підготовки до навчання дітей, які не відвідують дошкільні заклади, вчасне не вирішення яких призводить до дитячих переживань, емоційного дискомфорту. Це в подальшому відбивається на рівні адаптації до нових соціальних умов, а відповідно і на якості навчання.}

_{Успішність навчання визначається тим, наскільки готовими до цієї складної діяльності прийдуть діти до школи.}

_{Успішність шкільного навчання і подолання психологічного дискомфорту дитини тісно пов'язані з тим, як дитина ставиться до школи, наскільки контактує з дорослими, як поводиться в конфліктних ситуаціях. Тому дуже важливо сформувати позитивну мотивацію до навчання у школі.}

_{У старших дошкільників необхідно сформувати ті передумови, завдяки яким навчання у школі відбуватиметься успішно. Такою передумовою є загальний психічний розвиток дитини, що відповідає певній віковій нормі. Він виявляється у достатньому рівні розвитку таких психічних процесів, як пам'ять, мислення, уява.}

_{Запропонований проект спрямований на підвищення педагогічної компетентності батьків які готують дітей до шкільного навчання у домашніх умовах.}

_{Проект пропонує комплекс заходів, направлених на теоретичне та практичне озброєння батьків методами та прийомами ефективної підготовки дітей до шкільного навчання у родині.}

_{Актуальність}

_{Зросла потреба у дошкільній освіті та невідповідність можливості її задоволення зумовили проблему охоплення дітей 5 року життя альтернативними формами підготовки до шкільного навчання. Почали з’являтися різні інституції, що опікуються раннім розвитком дітей дошкільного віку. Але частина дітей, з різних причин, все ще виховується в домашніх умовах під керівництвом батьків, які не завжди професійно підготовлені. Головна ідея домашньої освіти, здебільшого – інтелектуально розвинути дитину та у своєрідний спосіб підготувати до навчання у школі. На жаль, мало хто з батьків переймається саме гармонійним і різнобічним розвитком дошкільника. На разі й виходить, що дитина вміє читати, писати, розв’язувати математичні задачі тощо, однак, не може бути достатньо самостійною, упевненою, товариською.}

_{Практика домашньої дошкільної освіти іноді ще й заключена у тому, що заможні батьки хочуть створити для своєї дитини майже ідеальні умови життя: наймають персонального вихователя, який, передусім, виконує класичну роль учителя; оточують дитину дорогою атрибутикою тощо. Однак, позбавляють її головного – можливості спілкуватися з ровесниками, що є важливою умовою особистісного зростання.}

_{Законом України „Про загальну середню освіту” передбачено прийняття до першого класу дітей з 6-річного віку. Однак, приблизно п’ята частина дітей не переходить до шкільного навчання. Це стимулює батьків до часткової реалізації змісту програми початкової школи, організації додаткових занять для дітей щодо підготовки їх до шкільного навчання (підготовчі курси до школи, центри розвитку дитини тощо).}

_{Слід зазначити, що методична література, яку самостійно використовують батьки, не завжди якісна, однотипна, орієнтує дорослих виключно на однобоку підготовку дітей до школи, а розвивальні напрями не достатньо висвітлюються. Майже не приділяється увага саморозвитку, самоорганізації, самовдосконаленню, проблемам взаємодії дитини з соціальним і природним середовищем.}

_{Тому слід посилити увагу батьків до комплексного розвитку підростаючої особистості, насамперед до її фізичного здоров’я, інтелектуального розвитку, моральних якостей, екологічної свідомості та природодоцільної поведінки. Актуалізувати розуміння того, що знання, уміння і навички виступають засобами, а не метою розвитку дитини.}

_{Опис проекту}

_{Сучасний стан розвитку Української держави вимагає докорінної перебудови процесу виховання підростаючого покоління. Державна національна програма «Освіта» визначила стратегію розвитку освіти в Україні, пріоритетні напрямки та шляхи створення життєдайної системи безперервного навчання і виховання для досягнення високих освітніх рівнів забезпечення можливостей фізичного і духовного самовдосконалення особистості, формування її інтелектуального, культурного потенціалу, як найвищої цінності нації.}

_{Дедалі частіше ми стикаємося з проблемами психолого-педагогічної підготовки до навчання дітей, які не відвідують дошкільні заклади, вчасне невирішення яких призводить до дитячих переживань, емоційного дискомфорту, що в подальшому відбивається на рівні адаптації до нових соціальних умов.}

_{Для того, щоб запобігти виникненню подібних ситуацій, ми пропонуємо комплекс заходів, спрямованих на ефективну підготовку дітей до шкільного навчання.}

_{Гуманістичні засади проекту узгоджуються з педагогічною етикою педагогів дошкільного навчального закладу, їхньої взаємодії з родиною.}

_{Проект спрямований на організацію роботи по наданню консультативної допомоги для вирішення завдання безболісної адаптації дітей в період переходу у інші соціальні умови.}

_{Основним його призначенням є розробити і запропонувати батькам методи та прийоми взаємодії з дошкільнятами відповідно сучасних вимог, моделювання ситуацій, способи відстеження результатів розвитку дітей та досягнення ними життєвої компетентності за визначеними у програмі показниками «Портрету випускника ДНЗ».}

_{Результатом запропонованого проекту стане забезпечення єдиних вимог і наступності сімейного і суспільного виховання у підготовці до шкільного навчання.}

_{В основі проекту лежить ряд методичних заходів, які допоможуть батькам в оволодінні психолого-педагогічним основами взаємодії з дитиною. Це анкетування, тестування, семінари, практикуми, консультації, лекції, бесіди, що стосуються безпосередньо роботи з дітьми та супутніх проблем.}

_{Мета проекту:}

_{- надання рівних стартових можливостей у підготовці до шкільного навчання дітям шостого року життя, що не відвідують дошкільні заклади}

_{- забезпечення єдиних вимог і наступності сімейного і суспільного виховання;}

_{- надання безкоштовної психолого-педагогічної допомоги батькам, підтримки різнобічного розвитку дітей, які готуються до шкільного навчання в умовах сім’ї.}

_{Основні положення:}

_{здійснення консультативної допомоги батькам з питань:}

_{соціалізації дітей дошкільного віку, які виховуються в умовах сім’ї;}
_{вікових, психофізіологічних особливості дітей;}
_{готовності до навчання у школі;}
_{профілактики відхилень у фізичному, психічному і соціальному розвитку дітей дошкільного віку, які виховуються в умовах сім’ї;}
_{організації ігрової діяльності;}
_{створення умов для пізнавальної діяльності дітей.}

_{Завдання проекту:}

_{озброїти батьків основними психолого-педагогічними уявленнями та практичними навичками підготовки дітей до безболісного входження у соціум;}
_{надати всебічну допомогу сім'ї у розвитку, вихованні та
навчанні дітей, які виховуються в умовах сім’ї, відповідно до їх задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб;}
_{сприяти соціалізації дітей дошкільного віку, які виховуються в умовах сім’ї;}
_{забезпечити взаємодію між дошкільним навчальним закладом і школою у підтримці дітей і батьків, які готуються до шкільного навчання в умовах сім’ї.}

_{Етапи роботи над проектом}

_{№ п/п}

_Етап

_{Зміст діяльності}

₁

_{Передпроектний}

_{Червень, 2013 року}

_{вибір теми;}
_{визначення учасників та тривалості;}
_{постановка мети;}
_{прогнозування результатів.}

₂

_{Робочий серпень-вересень, 2013року}

_{розробка заходів;}
_{складання списків дітей мікрорайону 6(7) року життя, що не відвідують ДНЗ}
_{визначення джерел інформації;}
_{розподіл завдань.}

₃

_{Реалізаційний}

_{Вересень, 2013року - травень, 2014 року}

_{складання плану реалізації проекту;}
_{збір інформації}
_{проведення запланованих заходів;}

_{Підсумковий}

_{Червень-серпень, 2014року}

_{формулювання висновків}

_{План реалізації проекту}

_{№ п/п}	_Заходи	_Термін	_{Виконавці}	_{Прогнозовані результати}
₁	_{Визначити осіб відповідальних за організацію підготовки до школи дітей, що не відвідують д/с.}	_{Серпень}	_{зав ДНЗ}	_{Створення команди}
₂	_{Створити списки дітей дошкільного віку, що не відвідують дошкільні заклади освіти, проживаючих на території мікрорайону.}	_{Серпень-вересень}	_{зав ДНЗ}	_{Створення банку даних дітей дошкільного віку мікрорайону, що не відвідують ДНЗ.}
₃	_{Продумати форми роботи. Створити умови для роботи консультпункту батьків “Готуємось до школи разом”.}	_{серпень}	_{зав ДНЗ}	_{Створення умови для роботи консультпункту}
₃	_{Провести День відкритих дверей для батьків дітей, що не відвідують ДНЗ.}	_{09;12.10. 03.13.}	_{зав ДНЗ} _{вихователь-методист}	_{Ознайомлення батьків з вимогами дошкільної освіти, перевагами виховання в умовах ДНЗ}
₄	_{Розробити анкети для вивчення вимог батьків з питань підготовки дітей до школи.}	_{Серпень}	_{Біла Г.В.}	_{Здійснення моніторингу}
₅	_{Розробити програму консультативної допомоги батькам, що самостійно готують дітей до шкільного навчання.}	_{Серпень}	_{Вихователь-методист}	_{Створення системи роботи консультаційного пункту}
₇	_{Розробити графік проведення консультацій у консультпункті батьків “Готуємось до школи ”.}	_{Вересень}	_{Вихователь-методист}	_{Створення програми}
₈	_{Проведення занять у консультпункті}	_{Вересень-травень}	_{Педагоги}	_{Озброєння батьків теоретичними знаннями та практичними навичками}
₉	_{Розробити рекомендації для батьків по підготовці дітей до школи в домашніх умовах.}	_{Жовтень}	_{Вихователь-методист}	_{Ознайомлення з варіативністю сучасних форм, методів, прийомів роботи}
₁₀	_{Розробити та ознайомити батьків з методичними рекомендаціями “Як пізнати чудовий цей світ?”}	_{Упродовж року}	_{Вихователь-методист}	_{Підвищення педагогічної компетентності батьків}
₁₁	_{Організувати зустріч батьків з представниками школи №57.}	_Лютий	_{Зав ДНЗ}	_{Взаємодія зі школою}
₁₂	_{Виготовити папку “Соціалізація дошкільника”.}	_{Березень}	_{Вихователь-методист}	_{Підвищення компетенції щодо соціалізації}
₁₃	_{Мала педагогічна рада «Стежинка до школи»}	_{Упродовж року}	_{Зав ДНЗ}	_{Визначення ефективності проекту, обмін думками.}

_{Графік роботи}

_{косультаційного пункту для батьків}

_{“Стежинка до школи”}

_{Консультаційний день: четверта середа}

_{кожного місяця}

_Дата	_{Тема консультації}	_Час	_{Відпові-дальний}
_{вересень}	_{Здійснити за участю медпрацівників дитячого закладу, медичних працівників дитячої поліклініки облік дітей, що виховуються вдома.}		_{Лікар, ст.медсестра}
_{жовтень}	_{Організувати відвідування сімей, діти яких не охоплені дошкільною освітою з метою інформування про Закон України ”Про дошкільну освіту” та графіком роботи консультативного пункту.}	_{2 год.}	_{Вихователь-методист}
_{листопад}	_{Організувати роботу консультативного пункту з метою надання методичної діагностики та консультативної допомоги сімї.}	_{2 год.}	_{Завідувач ДНЗ}
_{грудень}	_{Активізація інтелектуальної діяльності.} _{Тренінг “Математика в природі “} _{Перегляд вистави до Нового року та Різдвяних свят.}	_{2 год.}	_{Вихователь-методист} _{Вихователі днз}
_січень	_{Вчимо дітей розмірковувати.} _{Заняття для дітей мікрорайону.}	_{2 год.}	_{Вихователь-методист} _{Луцко Н. В.}
_лютий	_{Зображувальна діяльність та її роль у підготовці дітей до школи.} _{Практичне заняття “Готуємо руку дитини до письма”}	_{2 год.}	_{Вихователь-методист} _{Вихователі днз}
_{березень}	_{Роль книги у формуванні особистості майбутнього учня.} _{Виготовлення книжки-саморобки}	_{2 год.}	_{Вихователь-методист}
_{квітень}	_{Формування самостійності у майбутніх школярів.} _{Зустріч батьків із представниками школи №57}	_{2 год.}	_{Зав ДНЗ}
_{травень}	_{Практикум “Як перевірити готовність дитини до школи?”} _{Анкетування “Чи готові ваші діти стати школярами?”}	_{2 год.}	_{Зав ДНЗ} _{Методист}

_{Очікувані результати}

_{Виявити реальний рівень педагогічної компетентності батьків, їх можливості у підготовці дітей до шкільного навчання}
_{Зорієнтувати батьків на особистісний всесторонній розвиток дитини-дошкільника}
_{Забезпечити цілеспрямоване навчання батьків методам та прийомам підготовки дітей до школи}
_{Забезпечити взаємодію між дошкільним навчальним закладом і школою у підтримці дітей і батьків, які готуються до шкільного навчання в умовах сім’ї.}
_{Створити рівні можливості для отримання дошкільної освіти дітям, що не відвідують ДНЗ}

^{Підготовка дитини до школи (рекомендації для батьків)}

^{1. Частіше розмовляйте у присутності дитини про школу, шкільне життя. Спрямовуйте}

^{дитину на серйозне ставлення до навчання.}

^{2. Не приховуйте труднощів, які чекають малюка у школі, але формуйте у нього}

^{впевненість у їх подоланні.}

^{3. Частіше звертайте увагу дитини на її зовнішній вигляд, хороші вчинки школярів.}

^{4. Навчіть сина чи дочку найпростіших навичок самообслуговування (вмиватися, чистити}

^{зуби, одягатися, доглядати одяг, акуратно їсти).}

^{5. Привчіть дитину лягати спати та вставати у певний час (лягати спати не пізніше}

^{дев’ятій годині вечора, вставати о сьомій годині ранку).}

^{6. Заохочуйте малюка до малювання кольоровими олівцями, письма ручкою (написання}

^{паличок, кружечків, квадратиків).}

^{7. прищеплюйте дитині дбайливе ставлення до книжок, олівців, зошитів, фломастерів.}

^{Навчіть їх правильно гортати сторінки.}

^{8. Не стримуйте інтерес до навчання, заохочуйте малюка до набуття знань, обміну}

^{враженнями від почутого, побаченого.}

^{9. У будь – якій конфліктній ситуації не принижуйте гідності дитини, прагніть заохотити її}

^{до самовдосконалення.}

^{10. Завжди прагніть підтримувати вихователя, вчителя, не критикуйте його в присутності}

^{дитини.}

^{КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ}

^{ПО ПІДГОТОВЦІ РУКИ ДИТИНИ ДО ПИСЬМА}

^{З чого починати? Звісно з навчання письма – важливий крок у розвитку дитини. Його не}

^{можна розглядати ізольовано , а лише у взаємозв’язку з розвитком усного мовлення. І це невипадково, адже письмо , як і слухання й говоріння, є одним із видів мовленнєвої діяльності. Процес письма постійно супроводжується усним мовленням, оскільки дитина диктує собі те, що має записати. Якщо дошкільник має певні вади у вимові окремих звуків, це в майбутньому може негативно позначитися на письмі – спричинятиме помилки та пропуск і заміну літер. Тому розвиток усного мовлення є одним із пріоритетних напрямків підготовки руки дитини до письма.}

^{Дослідження науковців свідчать про те, що рівень розвитку мовлення дітей залежить від ступеня сформованості дрібної моторики пальців рук. Недарма народна педагогіка впродовж багатьох століть зберігає значну кількість фольклорних творів, використання яких супроводжується активними рухами: «Сорока-ворона», «Пальчику,пальчику», «Горошок, бобошок» тощо.}

^{Рухи пальців і кисті руки розвиваються в дитини поступово протягом усього дошкільного життя. Однак, на момент вступу дитини до школи не завершується процес закостеніння пальців кисті руки. Цим пояснюється невпевненість у рухах, дрижання пальців під час проведення прямих ліній, написання овалів та напівовалів, швидка втомлюваність. Труднощі, з якими стискається дитина під час письма, викликають у неї негативне ставлення до цієї діяльності. Тому дитина, яка робить лише перші кроки в набутті графічної навички письма, потребує постійної допомоги дорослого, адже саме він має перетворити складну для дитини діяльність на цікаву гру. Із чого тренування, з розминки, зі своєрідної зарядки для пальчиків. Ось наші рекомендації.}

^{«БУДУ ВПРАВНИМ МУЗИКАНТОМ»- імітація гри на різних музичних інструментах (піаніно, скрипка, гітара, балалайка, бубон, флейта, сопілка, баян).}

^{«ПАЛЬЧИКИ КРОКУЮТЬ» – імітація рухів для вимірювання довжини стола.}

^{«УПІЙМАЮ – НЕ ВПУЩУ» – захопити і утримувати пальчиками будь-який предмет, іграшку.}

^{«ПІДЙОМНИЙ КРАН» – перенести будь-який предмет кінчиками пальців з одного місця на інший.}

^{«НАНИЖУНАМИСТЕЧКО» – нанизати на ниточку намистинки.}

^{«УМІЛІРУЧКИ» – імітація рухів , які виконуються під час певної роботи ( як бабуся ліпить вареники, як дідусь пиляє дрова, як мама пришиває ґудзик, як тата керує машиною).}

^{«ПАЛЬЧИКИ ТАНЦЮЮТЬ» – імітація пальчиками танцювальних рухів на столі.}

^{Під час проведення тренувальних вправ слід пам’ятати, що вправляння стає цікавішим і ефективнішим, якщо набуває творчого характеру. Додавши трішки фантазії, руки дитини можна легко перетворити на казкових персонажів ( лисичку, зайчика, вовка), на різноманітні предмети (будиночок, стіл, човник ). Якщо ще й вивчити вірш і розіграти його за допомогою рук, то вже ніхто не згадає, що пальчикова гімнастика – це необхідна підготовча вправа для письма, оскільки дії з руками стають самостійними і мотивованими, підтримуються внутрішнім інтересом дитини до участі у своєрідній пальчиковій драматизації.}

^{Після гімнастики слід виконати основні вправи – вправи з письма. Варто пам’ятати , що їх тривалість не повинна перевищувати 5 хвилин. Завдання батьків чи педагога під час організації та проведення їх полягає в пошуку додаткових стимулів, які б викликали в дітей інтерес і бажання виконувати непрості завдання. Таким стимулом , безперечно, можуть стати художні твори. Використання дитячої літератури в процесі підготовки до письма є необхідним засобом навчання, оскільки в школі під час виконання письмових вправ від дітей вимагається вміння уважно слухати, запам’ятовувати і відтворювати на папері сприйняту інформацію. Ось чому й підготовчі вправи з письма для дітей дошкільного віку повинні мати комплексний характер для розвитку всіх необхідних навичок.}

^{Консультація для батьків: «Психологічна готовність}

^{дитини до навчання у школі»}

^{«Роки чудес» – так називають дослідники перші п’ять років життя дитини. Закладені в цей час емоційне ставлення до життя, до людей, наявність або відсутність стимулів до інтелектуального розвитку визначають подальшу поведінку та спосіб мислення людини.}

^{Готовність дитини до школизалежить передусім від батьків. Якщо дитина відвідує дитячий садок, то це залежить від вихователів, адже підготовка дитини до школи передбачена програмою дитячого садка. Але ці програми не повністю враховують психологічні аспекти проблеми. Отже, перед психологамистоїть завдання розробки критеріїв і показників саме психологічної готовності дітей до навчання.}

^{Особливої уваги потребують так звані «домашні діти», які не відвідували дитячий садок. Вони, як правило, менш комунікабельні, важче встановлюють контакти з учителем та однолітками, не дуже комфортно почуваються в колективі, бояться залишатись у школі без батьків.}

^{Часто батьки, а іноді й учителі, вважають основними показниками готовності до школи ознайомлення дитини з літерами, вміння читати, рахувати, знання віршів та пісень. Однак дослідження показують, що це мало впливає на успішність навчання. Відсутність цих умінь не потребує спеціальної індивідуальної роботи з дитиною, оскільки їх формування передбачається програмою та методикою навчання.}

^{Психологічна готовність до школи – це такий рівень психічного розвитку дитини, який створює умови для успішного опанування навчальної діяльності. Компоненти психологічної готовності:}

^{- мотиваційний;}

^{- інтелектуальний;}

^{- вольовий;}

^{- емоційний;}

^{- особистісний.}

^{Мотиваційний компонент відображає бажання чи небажання дитини навчатися. Він дуже важливий, бо від нього залежить входження дитини в нову для неї діяльність, яка відрізняється від ігрової своєю обов’язковістю, розумовим напруженням, необхідністю подолання труднощів тощо. Розрізняють внутрішні, або пізнавальні, мотиви учіння, що характеризуються потребою в інтелектуальній активності, пізнавальним інтересом; і зовнішні, або соціальні, що виявляються в бажанні займатися суспільно значущою діяльністю, у ставленні до вчителя як до представника суспільства, авторитет якого є бездоганним. Внутрішні та зовнішні мотиви учіння складають внутрішню позицію школяра, яка є одним з основних показників психологічної готовності до навчання.}

^{Про наявність внутрішньої позиції учня можна говорити, якщо дитина:}

^{1) Ставиться до вступу до школи та до перебування в ній позитивно, навіть в умовах необов’язкового відвідування школи прагне занять специфічно шкільного змісту;}

^{2) Виявляє особливий інтерес до нового, власне шкільного змісту занять, віддає перевагу урокам грамоти та лічби, а не заняттям дошкільного типу (малювання, співи, фізкультура тощо), має належне уявлення про підготовку до школи;}

^{3) Відмовляється від характерної для дошкільного дитинства організації діяльності та поведінки (віддає перевагу колективним класним заняттям, а не індивідуальному навчанню вдома; позитивно ставиться до загальноприйнятих норм поведінки (дисципліни);}

^{4) Віддає перевагу традиційному для навчальних закладів способу виявлення рівня її досягнень (оцінка) перед іншими видами заохочення, характерними для безпосередньо-особистісних відносин (солодощі, подарунки);}

^{5) Визнає авторитет учителя.}

^{При вивченні мотиваційної готовності до навчання необхідно насамперед діагностувати внутрішні мотиви (наприклад, шляхом бесіди). Педагогічна робота в перші тижні навчання дітей у школі має бути спрямована на формування внутрішніх мотивів навчання.}

^{Інтелектуальний компонент готовності дитини до школи передбачає:}

^{1) Обізнаність, яка характеризується обсягом знань про навколишній світ: живу й неживу природу, деякі соціальні явища тощо;}

^{2) Рівень розвитку пізнавальної сфери, що визначається диференційованістю (перцептивною зрілістю), довільною концентрацією уваги, аналітичним мисленням (здатністю розуміти суттєві ознаки і зв’язки між явищами), раціональним підходом до дійсності (відносним послабленням значення уяви), логічним запам’ятовуванням.}

^{Проводячи корекційну роботу з інтелектуально непідготовленими дітьми, необхідно використати ігри, які розширюють світогляд дитини, тренують увагу, пам’ять, фонематичний слух, моторику та логічні ігри. Вольовий компонент виявляється в умінні керувати своєю поведінкою, у певному рівні розвитку довільності пізнавальних процесів. Навчання в школі потребує довільного сприймання, тобто вміння не тільки слухати, а й чути вчителя, товаришів, довільного запам’ятовування й відтворення, вміння довільно виконувати дії, робити не тільки те, що цікаво, а й те, що потрібно, доводити розпочату справу до кінця.}

^{Емоційний компонент готовності виявляється в тому, що дитина іде до школи із задоволенням, радістю, довірою. Ці переживання роблять її відкритою для контактів з учителем, новими товаришами, підтримують впевненість у собі, прагнення знайти своє місце серед однолітків. Важливим моментом емоційної готовності є переживання, пов’язані з самою навчальною діяльністю та її першими результатами.}

^{У проведенні психокорекційної роботи необхідно вчити дитину формувати мету, засоби її досягнення, бачити кінцевий результат своїх дій, вчинків, брати на себе відповідальність. Можна використовувати також комплекс занять із психогімнастики.}

^{Особистісний компонент готовності передбачає кілька показників:}

^{Самооцінка дитини шестирічного віку. До початку навчання в школі у дитини має бути сформована адекватна самооцінка. Самооцінка визначає характер ставлення до різних видів діяльності, впливає на взаємини однолітками, вчителем, стимулює або затримує просування школяра в навчальній діяльності.}

^{Наприкінці дошкільного віку дитина прагне узгодженості свого ставлення і оцінки оточення з оцінками і ставленням дорослого. Цією особливістю шестирічки треба вміло користуватись дорослим у формуванні самооцінки дитини. Адже самооцінка значною мірою визначає рівень активності особистості. Діти з високою самооцінкою почуваються в класі більш упевнено, сміливо, активно виявляють свої інтереси, ставлять перед собою вишу мету, ніж ті, хто за рівних умов занижує самооцінку.}

^{Рівень домагань. На підставі самооцінки складається і рівень домагань, який, на погляд дитини, їй під силу. Популярність дитини у групі, її загальна самооцінка залежить насамперед від успіху, який вона намагається здобути в сумісній дитячій діяльності. Таким чином, якщо забезпечити успіх діяльності малоактивним шестирічкам, які не користуються значною популярністю серед дітей, то це може привести до зміни їхньої позиції і стати ефективним засобом нормалізації відносин з однолітками, підвищити самооцінку дітей, їхню впевненість у собі.}

^{Навички спілкування:}

^{- Сформованість у дитини ставлення до вчителя як до дорослого, який володіє особливими соціальними функціями;}

^{- Розвиток необхідних форм спілкування з однолітками (уміння встановлювати рівноправні стосунки тощо).}

^{Навички спілкування дитини з дорослим дуже важливі, але цього недостатньо для формування комунікабельності. Вони повинні доповнюватись розвитком уміння спілкуватись, взаємодіяти з ровесниками.}

^{Cпілкування з однолітками сприяє успішній адаптації в дитячому колективі, допомагає налагоджувати стосунки, зважаючи на думку оточення, без прагнення зайняти кращі ролі з використанням залякування, погроз, конфліктів Сформованість уявлень дитини щодо певної статі і володіння відповідними формами поведінки.}

^{Отже, готовність дитини до школи, її майбутній успіх тісно пов’язані з тим, як вона ставиться до школи, наскільки контактує з однолітками і дорослими, як поводиться в конфліктних ситуаціях}

Режим харчування дитини вдома

Меню домашнього харчування має бути збалансованим та містити достатню кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, що сповна забезпечують енергетичні витрати дитячого організму.
Подбайте про те, щоб посуд, з якого їсть дитина, завжди був чисто вимитим, їжа свіжою, щойно приготованою.
Якщо дитина харчується у дитячому садку, відкоригуйте режим харчування вдома, урахувавши поживну цінність їжі, що подається у дошкільному закладі, та години прийому їжі.

/Files/images/_.gif /Files/images/anmats-kartinki/0_661bc_ac33b9f_xs.gif

Привчайте дитину:

перед прийомом їжі обов’язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником;
самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу;
під час прийому їжі охайно вживати тверду їжу;
відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки;
не обливатись;після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.
Навчайте малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним,пояснюйте йому, що і як треба робити.

/Files/images/papka4/23-17-1000x1000.png

/Files/images/papka4/70.gif

/Files/images/papka4/23-19-1000x1000.png

/Files/images/kadri/8bb1f3e4ba1651d4c0832a946b2950b1.gif

ОСОБИСТА ГІГІЄНА ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

У людини ставлення до власного здоров'я формується з дитинства. Велике значення у збереженні та зміцненні здоров'я дитини має гігієнічне навчання та виховання. Це – обов’язок батьків.
Особиста гігієна - це догляд за своїм тілом та дотримання його в чистоті. Шкіра захищає тіло людини від хвороб. Коли дитина бігає, стрибає, їй стає жарко і на шкірі з'являються крапельки поту. Крім того, на шкірі є тонкий шар жиру, так званого шкірного сала. Якщо шкіру довго не мити, на ній накопичуються жир і піт, де і затримуються частки пилу. Так, шкіра стає брудною, грубою і перестає захищати тіло.
Щоранку діти повинні вмиватися: мити обличчя, руки, шию, вуха. Також необхідно робити це після прогулянок та увечері. Для процедури вмивання варто заздалегідь приготувати рушник і мило, за відсутності крана з водопровідною водою – кувшин або таз. Рушник слід вішати на гачок, а не накидати собі на шию чи плечі, бо на нього під
час умивання потраплятимуть бризки води і він буде мокрим і брудним. Умиватися краще роздягненим до поясу або в трусиках та майці. Спочатку варто гарно вимити руки з милом під струменем води, але в жодному випадку не мити руки в ємності. Руки слід намилювати один-два рази з обох боків та між пальцями, потім добре змити мильну піну та перевірити чистоту нігтів. І лише тоді, уже чистими руками, мити обличчя, вуха та шию. Після вмивання необхідно витертися насухо чистим, сухим рушником, який в кожної дитини має бути особистим. Якщо дитина добре вмивалася, то рушник залишатиметься чистим.
Починаючи з чотирьох років, дитина має навчитися самостійно мити обличчя, вуха, верхню частину грудей і руки до ліктів, а з 5-7 – річного віку обтиратися до поясу. Варто допомогти дитині після вмивання гарно розтертися рушником до відчуття приємної теплоти.
Перед сном обов’язковим є миття ніг, тому що на них дуже сильно потіє шкіра і накопичується бруд. Якщо не мити ноги щодня, носити брудні шкарпетки, панчохи, то це все сприяє появі попрілостей та натирань, а також може призвести до виникнення грибкових захворювань. Після миття ноги необхідно ретельно витерти рушником, який спеціально призначений для цієї процедури.
Неоціненне значення має вечірній душ. Так, водні процедури ввечері мають не лише гігієнічне значення, але й сприяють загартуванню, добре впливають на нервову систему та сприяють швидкому засипанню.
Рекомендується старанно мити волосся, тому що на ньому накопичується багато шкірного жиру, бруду і пилу. Обов’язковою є гігієна нігтів на пальцях рук і ніг. Під довгими нігтями, зазвичай, накопичується бруд і видалити його важко, тому раз на тиждень нігті необхідно акуратно підрізати. В жодному випадку не можна гризти нігті!
Особливої уваги вимагають руки та їх чистота. Дитині мають пояснити, що руками вона тримає різні предмети: олівці, ручки, книжки, зошити, м'ячі, іграшки; гладить тварин, торкається різних предметів (ручок, ланцюгів, гачків та інших предметів) у туалетних кімнатах. Бруд, часто невидимий, що знаходиться на цих предметах, залишається на пальцях. Якщо брати немитими руками продукти харчування, то бруд потрапляє спочатку до рота, а потім до організму. Тому необхідно мити руки перед їжею, після відвідування туалетної кімнати, після будь-якої іншої діяльності (прибирання кімнати, роботи на присадибній ділянці, гри з тваринами і тому подібне) та перед сном.
Дитина має стежити за чистотою зубів і доглядати їх, оскільки стан зубів впливає на здоров'я, настрій, міміку і поведінку людини. Дуже важливо своєчасно розпочати догляд за порожниною рота і зубами дитини. Дитина має чистити зуби вранці і ввечері перед сном.
Із раннього віку необхідно привчати дитину користуватися носовою хустинкою. Варто пояснити, що під час кашлю чи чхання з носоглотки виділяється велика кількість мікробів і, якщо не користуватися носовою хустинкою, то разом з бризками відбувається зараження оточуючих. Дитина повинна мати окрему хустинку для носа і окрему хустинку для очей (особливо під час захворювання), щоб уникнути потрапляння інфекції з носа до очей і навпаки.
Хустинки мають бути завжди чистими. Змінювати їх необхідно щодня, навіть якщо вони не були використані. Витирати рот, обличчя, перев'язувати подряпину необхідно лише чистою хустинкою.

Як не хворіти у дитячому садку.

Перший рік в дитячому саду – справжнє випробування, як для дитини, так і для батьків. Постійні лікарняні і капризи зводять з розуму, і здається, що всі зусилля даремні – дитина хворітиме. Немає! Хвороб не буде, якщо правильно підготувати малюка. Дитина в саду «повинна» хворіти за умовчанням! Абсолютно нове середовище, нове оточення і самі різні віруси і бактерії, так або інакше, зроблять свою справу. Проте, готувати дитину до саду необхідно, повірте, це обов'язково принесе плоди.

Починаємо підготовку оптимальним часом для першого походу в дитячий сад вважається середина серпня – початок вересня. Температура повітря знижується, вимотуюча жара сходить нанівець. В той же час до осінніх дощів і хвороб достатньо часу, малюк встигне адаптуватися. Але підготовку потрібно починати вже в червні.
Про все по порядку. Їдемо до моря! Це дуже важливий і обов'язковий пункт. У 20-х числах червня варто на 10-14 днів вивезти діток до моря. І хай це буде не Крим, і не Туреччина, а убережжя Азовського моря. Але це буде цілюще морське повітря, ласкаве сонце і море фруктів. До речі, дітям до 3-х років педіатри не рекомендують зміну кліматичної зони. Тобто навіть південний берег Криму – стрес для дитячого організму. Якщо ж ви все-таки вирішили їхати на ЮБК, тривалість відпочинку рекомендується не менше трьох тижнів! Кращі дитячі курорти – Евпаторія, Саки, Бердянськ, Урзуф. Вибір за вами! Що ви «привезете» з моря?! Багаж вітаміну Д, дарованого сонцем (захисні креми для діток ніхто не відміняв!), загартовані морським повітрям органи дихання, кілограми з'їдених фруктів і гарний настрій вашого карапуза.

Як уберегти дитину від застуди

/Files/images/97c06787abd731983097814755f992c6.gif

До вашої уваги прості поради, що дозволять уберегти дитину від застуди:
1. Найдієвіший засіб, який рекомендують усі медсестри у дитсадках, – змащувати носик дитини оксоліновою маззю, бодай не запобігти, то принаймні зменшити ризик захворювання малюка.
2. Дітям треба більше гуляти, оскільки ризик підхопити якийсь вірус у приміщенні набагато вищий, ніж на свіжому повітрі.
3. Привчіть дитину мити руки, до того ж не тільки після туалету. І що частіше вона це робитиме, то більш імовірно, що малеча менше хворітиме.
4. Загартовуйтеся, привчайте дитину до не дуже високої температури повітря удома, наприклад, удень вона не має перевищувати +21...+22 °С, а вночі – +17...+18 °С. Річ у тім, що за дуже високої температури повітря стає сухішим, що може призвести до пересихання слизової носоглотки, і як наслідок – знизити опірність до хвороб.
5. Коли виходите на прогулянку, не вкутуйте малюка, бо він, активно рухаючись, тільки прітиме, що збільшує імовірність захворювання.
6. Не допускайте, щоб у дитини були мокрі ноги.
7. Привчіть малюка пити не звичайний чай, а спеціальні трав’яні відвари, або ж із малиновими або смородиновими гілочками.
8. Коли вже так сталося, що ваш малюк застудився і в нього піднялася температура, не поспішайте її збивати, оскільки це відповідь організму на вірус.
Дайте йому самому перебороти інфекцію. Температуру потрібно збивати, тільки якщо вона сягає 38–38,5 °С. Висока температура стимулює вироблення імунітету.

Профілактика респіраторних захворювань

/Files/images/nova/7264.gif

Відразу ж по приїзду з моря необхідно зайнятися профілактикою найпопулярніших в дитячому саду респіраторних захворювань. Ніхто, не при винайшов кращого способу прфілактики респіраторних хвороб ніж загартування. Про нього написано багато, вивчайте і вибираєте метод, відповідний вашому малюкові. Наш метод простий – дитини не кутати! Водою холодною не обливати, в ополонці малюка не купати. Просто старатися, щоб дитина не потіла. Влітку ходити голяком, взимку одягнена так, щоб не перегрівалася . І ще, якщо можна віднести до гартування – цілорічна фруктова терапія: полуниця, малина, смородина вишня. Всі ці фрукти можна заморожувати – так вони практично не втрачають корисних складових і доступні взимку. І якщо обшпарити ту ж заморожену малину окропом (не варити!), отримаєте натуральний вітамінний компот. З тих, що привезли найкраще ківі (1 кг ківі замінює кількість вітаміну С, що міститься в 1 ящику лимонів), з нього і бананів можна робити фруктові салати з йогуртом. До речі, якщо ви довіряєте полівітамінним комплексам навесні і осінню влаштовуйте діткам тритижневі вітамінні курси (за порадою педіатра).
Ось, в принципі, і всі кроки по зміцненню імунітету до дитячого саду. Ще одна рада – коли приводите вранці дитину в садок, притисніть його (сердечко до сердечка) і постарайтеся передати йому своє тепло. Материнська любов – кращий захист від всіх хвороб!
Вітаміни і здоров’я вашої дитини

/Files/images/kadri/128.gif

Відомо, що для нормальної життєдіяльності та повноцінного розвитку організму дитини необхідні вітаміни. Їжа, яку ми пропонуємо малюкові, повинна містити їх достатню кількість. Для забезпечення дитячого організму особливо важливими є вітаміни А, Е, С, D та групи В (В1, В2, В6, В12, РР). Вітамін D необхідний для нормального розвитку і росту кісток молодого організму. Він утворюється в шкірі під впливом дії сонячного проміння, а також вводиться в організм з їжею. Нестача вітаміну D може призвести до захворювання на рахіт. Хвороба ця починається з підвищеної пітливості, облисіння потилиці, занепокоєння. Пізніше в дитини, хворої на рахіт, з’являється викривлення кісток гомілки, грудної клітки, деформація кісток черепу. Діти, що страждають на цю хворобу, значно частіше, ніж здорові, хворіють на запалення легенів та інші недуги, які протікають тяжче, а процес одужання уповільнюється. Джерелом вітаміну D служить риб’ячий жир, вершкове масло, яєчний жовток, ікра, печінка тварин. Вітамін Е активізує діяльність м’язів. Він міститься в рослинних оліях, молоці, яєчному жовтку. Вітамін С. Нестача в організмі цього вітаміну призводить до хворобливого стану, який проявляється підвищеною стомлюваністю, кровоточивістю ясен та зниженим опором організму до захворювань. У великій кількості вітамін С (аскорбінова кислота) міститься в листяній зелені (качанна капуста, зелена цибуля, щавель, салат, смородина, кропива тощо) Багатими на цей вітамін є : шипшина, чорна смородина, суниця, пізні сорти яблук, мандарин, апельсин, лимон, грейпфрут. В овочах (картоплі, ріпі, помідорах, редисці тощо) вітаміну С міститься менше. Вітаміни групи В (В1, В2, В6, В12, РР), важливі для нормального кровотворення та діяльності нервової системи , надходять до організму з борошном та борошняними продуктами, крупами, жовтками яєць, картоплею, квасолею, горохом, дріжджами, м’ясом. Значна кількість вітаміну В2 міститься також в молоці, молочних продуктах та житньому хлібі. Вітамін А необхідний для здорового стану шкіри, а також для нормального зору. Джерелом вітаміну А служить печінка тварин, вершкове масло, вершки, сметана, сир, яєчні жовтки. Зелень і деякі плоди містять каротин, що в організмі перетворюється на вітамін А. Насамперед це морква, помідори, обліпиха, зелена цибуля, шпинат, петрушка, кріп. Отже, більшість вітамінів належить до незамінних харчових речовин, життєво необхідних органічних сполук, які так потрібні організму. В осінньо-зимовий період в їжі, як правило, кількість необхідних вітамінів знижена. Тому доцільно малятам давати дитячі вітаміни та вітамінні препарати, які продаються в аптеках. Правильно дібрати такий засіб, враховуючи індивідуальні особливості вашої дитини, допоможе вам кваліфікований лікар-педіатр.

Грип

/Files/84.png /Files/images/anmats-kartinki/20294524_1.gif

/Files/images/nova/7264.gif

Грип – це вірусне захворювання, що розпочинається раптово і бурхливо, супроводжується лихоманкою, головними, м’язовими, суглобним болями, підвищеною температурою.

Інфікуватися можна не тільки при чханні і кашлі хворого та користуючись його речами, але й перебуваючи в приміщенні чи транспорті, де нещодавно знаходився хворий.
Хвороба перемагає тих, у кого недостатньо сильний імунітет. Тому, щоб не захворіти на грип у період епідемічного підвищення цього захворювання, слід вдаватися до ефективних профілактичних заходів:

1. зробити щеплення від грипу у поліклініках за місцем проживання;

2. звести до мінімуму відвідування місць з масовим перебуванням людей;

3. перед виходом з дому треба змазувати слизові оболонки носа 0,25% оксоліновою маззю;

4. використовувати марлеву (4 шарову) маску для захисту рота і носа під час перебування в транспорті та при спілкуванні з людьми;

5. провітрювати якомога частіше приміщення та проводити вологе прибирання;

6. часто та ретельно мити руки з милом або використовувати вологі серветки, що містять у своєму складі спирт.

Грип небезпечний своїми ускладненнями: запаленнями легенів, середнього вуха, гайморових пазух, бронхітами, враженням нирок, мозку, серця та інших органів. Він особливо небезпечний для дітей, людей похилого віку, хронічно хворих.
Якщо ви захворіли, необхідно залишитися вдома, негайно викликати лікаря та дотримувати всі його рекомендації.
Обов’язково ізолюйте хворого від інших членів сім’ї, виділіть йому окремий посуд та речі особистої гігієни.

Обережно , грип !

Шановні батьки! Звертаємось до вас з проханням слідкувати за реальним станом здоров’я дітей. Вживати профілактичні засоби, порадившись з лікарем. У разі захворюваності дитини - вчасно звертатись до дільничого лікаря. З метою профілактики захворюваності дітей на гострі респіраторні захворювання та грип у дошкільному навчальному закладі проводяться заходи:

/Files/images/na_sayt/00696694.gif /Files/images/na_sayt/38628801.gif

1. Контроль за реальним станом здоров’я дітей.

2. Контроль за виконанням режиму дня дошкільного навчального закладу.

3. Контроль за якістю прибирання в приміщеннях закладу.

4. Контроль за режимом провітрювання в групових приміщеннях.

5. Щоденна ранкова гімнастика.

6. Заняття з фізичної культури згідно розкладу занять.

7. Дотримання рухового режиму – чергування рухливих та малорухливих ігор протягом дня.

8. Дотримання послідовності під час одягання дітей на вулицю.

9. Перебування дітей на свіжому повітрі з урахуванням погодних умов та одягу дітей.

10. Вживання фітонцидів (цибуля, часник) .

11. Вживання кисломолочних продуктів .

Будьте здорові!

/Files/images/7255%20(1).gif

Вимоги до зовнішнього вигляду та одягу дітей

Одяг дитини повинен бути чистим, охайним, відповідати порі року, температурі повітря, відповідати розміру дитини. Небажане носіння комбінезонів. Повинна бути чиста нижня білизна.
Зав’язки і застібки мають бути розташовані так, щоб дитина могла самостійно себе обслужити.
Взуття має бути легким, теплим, точно відповідати нозі дитини, легко зніматися і надіватися.
Носова хустка потрібна дитині як в приміщенні, так і на прогулянці. Зробіть на одязі зручні кишені для її зберігання.
Лице повинно бути умите, ніс, руки - чисті, нігті - підстрижені, зуби - почищені, зачіска - охайна. Повинні бути охайні статеві органи і чистий анус.
Щоб уникнути випадків травматизму та з метою збереження здоров’я дітей, необхідно перевіряти вміст кишень дитини на наявність небезпечних предметів. Категорично забороняється приносити в садок гострі, ріжучі, скляні предмети, дрібні предмети (намистинки, ґудзики і тому подібне, пігулки), а також їжу та напої.

Пам’ятка батькам дітей, які часто хворіють

Для забезпечення здоров’я своїх малюків батькам необхідно забезпечити деякі оздоровчі заходи вдома, обов’язково порадившись з лікарем дитини – це загартовуючи заходи, збалансоване харчування, профілактичні заходи, прогулянки круглий рік, відповідний одяг дитини у приміщенні
I. Загартовування
1. Рухова гімнастика щоранку замість зарядки – 5 вправ
«годинничок» (руки вперед і назад)§
«півень» (поплескати руками по стегнах – кукуріку)
«паровоз» (поперемінний рух рук – чух-чух)
«насос» (руки вздовж тулуба з нахилами в сторону – сої!)
«вирости великий» (руки вгору і добре підтягнутися на носках – ЧУХ!)
2. Обтирання шиї мокрим рушником після ранкового вмивання.
3. Масаж крил носа щоранку після вмивання.
4. Полоскання рота водою з-під крана після їжі.
5. Як можна більше перебувати на свіжому повітрі.
6. Не кутати дитину.
7. Часто провітрювати кімнату, особливо перед сном.
8. Мити ноги водою перед сном прохолодною водою щодня (почати з температури води 28-30 С, поступово знижуючи до 18 С і нижче)

Харчування
Яблука, чорнослив, родзинки, курага, чорна смородина, капуста свіжа і квашена, цибуля, часник, буряк, шипшина.
III. Профілактика частих ГРЗ протягом 2-3 тижнів навесні і восени
1. Зрошення зіву настоєм часнику:
2 зубчики часнику заливають 1 склянкою кип’яченої води, настоюють добу, проціджують через подвійний шар марлі, зрошують за допомогою балончика для клізми через 20-30 хвилин після їжі 2 рази на день протягом 2-3 тижнів.
2. Зрошення зіву настоєм евкаліпта – 1 столова ложка на 1 склянку води – 1 раз на день – 2-3 тижні.
3. Лікувальні трави (суміш):
Валеріана, собача кропива, звіробій, м’ята, шавлія: по 1 ч.л. кожної трави змішати, взяти 4 ч.л. суміші, залити 0,5 л. кип’яченої води (киплячій), настояти 20-30 хвилин, процідити, давати по 1 ч.л. 3 рази на день протягом 3-х тижнів (можна до 2 місяців).
При анемії додати кропиви, при болях у животі – ромашки, при алергії – череду.
4. Лікувальні ванни (загальнозміцнюючі) з додаванням трав:
ромашки, череди, дубової кори, хвої – через день, 2 рази на рік навесні і восени.
5. Масаж спини 1 раз на день після перенесеного ГРЗ протягом 3-4 тижнів.
6. У кімнаті, де перебуває дитина, добре мати кімнатну квітку Герань, яка виділяє речовини, що вбивають мікроби і віруси.

Прогулянки в зимовий період
Малюків до 3 років виводять гуляти взимку в безвітряну погоду при температурі повітря на вулиці не нижче -15 ° С. Дітям від 4 до 7 років дозволяються прогулянки до -18 ° С.
У холодну пору року тривалість перебування дітей на повітрі в значній мірі залежить від правильної організації їх діяльності, від створення необхідних умов для фізичних вправ, веселих ігор та розваг.
Для стрибків, вправ на рівновагу необхідно зробити снігові вали, для метання – намальовані мішені. Спробувати зробити снігові фігури, які допомагають закріпити рухові вміння хлопців: лисиці або ведмедеві дати в лапи корзину, в яку закидають сніжки, між ногами передбачити деяку відстань, щоб дитина могла проповзати.
Вправи на крижаних доріжках цікаві дітям, розвивають у них почуття рівноваги при ковзанні, вміння керувати своїм тілом під час таких рухів.
Хокей. Навчання елементам цієї гри проводиться на сніговій майданчику, обнесеній невисоким сніжним валом. Дітей навчають деяким елементам хокею: вести шайбу клюшкою, не відриваючи її від шайби; прокатувати шайбу клюшкою один одному, затримувати її, обводити шайбу клюшкою навколо предметів і між ними.
Катання з гірки одне з улюблених і корисних для дітей розваг. Неодноразово піднімаючись в гору, хлопці тренують серце і легені. З’їжджаючи з гори, вони можуть проробляти багато додаткових рухів, які розвивають спритність, кмітливість, рішучість, мужність, координацію рухів. Діти повинні вміти падати при необхідності на бік.

Правила катання по крижаній доріжці:
• кататися в одному напрямку;
• кататися з інтервалом;
• швидко йти з доріжки після ковзання;
• не перебігати крижану доріжку.
Правила катання з гірки:
• не кататися на ногах;
• кататися по черзі;
• з’їжджати вниз з інтервалом, тільки тоді, коли внизу нікого немає;
• швидко йти з доріжки після того, як з’їхав з гірки;
• гальмувати в разі несподіваної появи перешкод.
Вимоги до одягу дітей 3-7 років у приміщенні групи або вдома
При температурі 18-20 градусів на дитину одягають бавовняну білизна, плаття з напіввовняної або товстої бавовняної тканини, колготи, для старших дошкільнят гольфи, на ногах туфлі.
При 21-22 градусів – бавовняна білизна, плаття (сорочка) з тонкої бавовняної тканини з коротким рукавом, гольфи, на ногах легкі туфлі або босоніжки.
При 23 і вище градусі-тонку бавовняну білизну або без неї, легке плаття, сорочку без рукавів, шкарпетки, на ногах босоніжки .

Шевченківський район м. Львова. ДНЗ № 144